Події

На семінарі були присутні аспіранти, їх наукові керівники, гаранти освітніх програм «Політики і лідерства у вищій освіті», «Викладання і навчання у вищій освіті» (д. пед. н., с.н.с., доц. Таланова Ж. В., д. пед. н., доц. Скиба Ю. А.). В якості слухачів у роботі семінару взяли участь  аспіранти Інституту вищої освіти НАПН України першого року навчання.
Аспіранти Гулько Олена (науковий керівник: д. пед. н., проф., дійсний член (академік) НАПН України Ярошенко О. Г.), Повзун Валентина (науковий керівник: д. пед. н., с.н.с., доц. Слюсаренко О.  М.), Чепурна Наталя (науковий керівник: к.п.н., доц. Мруга М. Р.) представили результати наукових досліджень за друге півріччя 2022 року. Під час доповідей аспіранти зосередили увагу  на наукових знахідках  та  ідеях, отриманих за звітний період,   окреслили подальші етапи роботи над дисертаційним дослідженням.  Під час дискусій  аспіранти отримали рекомендації  щодо подальших етапів наукових досліджень.
Концептуальним та змістовно насиченим був виступ Чорнойван Ганни, докторантки Інституту (науковий консультант: д. пед. н., проф., член-кореспондент НАПН України Калашнікова С. А.).

Пішов із життя видатний науковець, талановитий керівник та організатор, справжній патріот України, відданий друг і турботливий глава великої родини, Людина з великим, щедрим серцем.

Рябченко Володимир Іванович почав трудовий шлях у 1967 р. в колгоспі рідного села Митькове Качкарі Донецької області. Після служби на Північному флоті він надовго пов’язав своє життя з Українською сільськогосподарською академією (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України), пройшовши шлях від студента лісогосподарського факультету до проректора з навчальної і виховної роботи. З 2003 року Володимир Іванович – член колективу Інституту вищої освіти НАПН України. У 2016 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук. Уся наукова діяльність Рябченка Володимира Івановича присвячена дослідженню актуальних проблем вітчизняної вищої освіти та сучасного українського суспільства, в якому вона існує і від якого безпосередньо залежить.

Володимир Іванович був взірцем гарячого патріота та гідного сина української землі. З невимовним болем він говорив про рідну Донеччину, тимчасово окуповану російською федерацією.

Щедре на дружнє і родинне тепло серце Володимира Івановича було завжди відкрите для колег і друзів. Через усе життя він проніс дружні стосунки зі своїми однокурсниками; завжди був готовий підставити плече для підтримки і допомоги всім, кому вони були необхідні. А найбільшою втіхою в житті Володимира Івановича були четверо онуків.

У нашій пам’яті, у наших серцях Володимир Іванович назавжди залишиться талановитим науковцем, відповідальним керівником, доброзичливим колегою, відданим другом.

Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким Рябченка Володимира Івановича. Світла йому пам’ять.

Під час сесії аспіранти на практичних заняттях закріпили результати навчання з навчальних дисциплін «Філософія освіти та методологія освітніх досліджень», «Організаційна та проектна дослідницько-інноваційна діяльність у вищій освіті», «Політика і врядування у вищій освіті», «Організація освітнього процесу у вищій освіті України». Аспіранти отримали рекомендації провідних науковців щодо організації власної освітньої траєкторії навчання та досліджень задля розвитку загальних та фахових компетентностей. Сесія була наповнена змістовною взаємодією викладачів та аспірантів на засадах довіри та поваги.

«ІІІ Всесвітня конференція ЮНЕСКО з вищої освіти (Дорожня карта ЮНЕСКО «Без обмежень. Нові способи заново винайти вищу освіту» (BEYOND LIMITS. New Ways to Reinvent Higher Education) : виклики для сфери вищої освіти України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення».

2-3 лютого 2023 р. в Інституті вищої освіти НАПН України відбулася звітна наукова конференція наукових працівників.  Під час конференції наукові працівники  представили результати наукових здобутків отриманих у 2022 р. за таким напрямами:

• теоретичні основи і механізми розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії та в умовах воєнного стану;
• підвищення дослідницької спроможності університетів України в умовах війни та повоєнного відновлення у контексті імплементації концепції «Відкрита наука»;
• політика та механізми забезпечення ефективності освітньої діяльності в університетах України в контексті євроінтеграції та в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення країни;
• політика та механізми реалізації соціальної відповідальності університетів України в умовах війни та під час повоєнного відновлення країни.

→ Програма

До складу консорціуму проєкту Еразмус+ входять 22 учасники: 5 європейських (Генуе́зький університе́т, Університет прикладних наук, Латві́йський університе́т, Лундський університет, Чеський університет природничих наук у Празі) та 7 українських (Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Сумський національний аграрний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет радіоелектроніки, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Донецький державний університет внутрішніх справ, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова) університетів, а також Міністерство освіти і науки та Міністерство розвитку громад і територій України, низка неурядових організацій, професійних асоціацій, агентство регіонального розвитку.
Проєкт реалізовуватиметься за керівництва та координації L’Università degli Studi di Genova (Генуе́зького університе́ту) та спрямований на структурні зміни в системі освіти України.

Завідувач Відділу дослідницької діяльності університетів Ольга Петроє та старший науковий співробітник Відділу забезпечення якості вищої освіти Олександр Базелюк взяли участь у роботі круглого столу «Цифрова трансформація наукової діяльності у закладах вищої освіти в умовах євроінтеграції», організованому Офісом підтримки вченого, що відбувся в режимі онлайн 31 січня 2023 р. Мета заходу – обговорення досвіду застосування в закладах вищої освіти цифрових сервісів та е-інфраструктур, розгляд особливостей застосування інструментів відкритої науки, особливості цифровізації наукової діяльності та обмін досвідом.
→ Докладніше

Впродовж лекції було розкрито питання особливостей систем професійної (професійно-технічної) освіти, напрямів їх реформування, ролі міжнародних організацій, проєктів та  ініціатив у процесах реформування зазначених ланок освіти, особливостей функціонування університетів в умовах війни. Олександра Бородієнко розповіла також  про соціально-економічні наслідки широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації, її вплив на систему освіти в цілому та вищої освіти зокрема. Було наголошено на тому, що країна-агресор прагне не тільки зруйнувати соціально-економічний потенціал нашої країни, але й знищити українську ідентичність (мову, культурні надбання, цінності). Наведено низку прикладів, які підтверджують цю тезу (зокрема, щодо зруйнованих та пограбованих об’єктів культурної спадщини, вивезених музейних колекцій, актів геноциду, насильницького переміщення українців на територію Російської Федерації, масових вбивств тощо). Було наведено дані щодо економічних наслідків збройної агресії (падіння ВВП, зростання рівня безробіття, руйнування інфраструктури, втрати економічного потенціалу тимчасово окупованих територій, втрати людського капіталу внаслідок наймасштабнішого в історії людства переміщення населення, суттєвої втрати експортних позицій (зокрема, щодо стратегічних/критичних статей експорту), суттєвих структурних та територіальних зрушень в господарському комплексі). О.Бородієнко також презентувала попередні результати міждисциплінарного дослідження на тему “Розвиток університетської освіти Західного регіону України у повоєнний час”, яке здійснювалось протягом травня-червня 2022 року групою дослідників –  доктором географічних наук Миколою Барановським, доктором педагогічних наук Олександрою Бородієнко, доктором педагогічних наук Іриною Драч, доктором наук з державного управління Ольгою Петроє). Метою дослідження було обґрунтування стратегічних векторів розвитку університетської освіти Західного регіону України, а завданнями – комплексна характеристика соціально-економічної та демографічної ситуації в регіоні як передумова розвитку університетської освіти, комплексний ретроспективний аналіз системи вищої освіти регіону з метою виявлення невідповідностей/сильних сторін/ймовірних точок зростання протягом повоєнного періоду, прогнозування ймовірних сценаріїв та обґрунтування стратегічних векторів розвитку університетської освіти досліджуваного регіону.

Юрію Скибі, д.пед.н., доценту,  заступнику директора з наукової роботи;

Ользі Ярошенко, д.пед.н., професору, дійсному члену НАПН України, головному науковому співробітнику відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці;

Олені Отич, д.пед.н., професору,  головному науковому співробітнику відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці;

Олександру Жабенку, к.н. з держ.управл., ученому секретарю Інституту;

Ганні Чорнойван, к.пед.н., старшому науковому співробітнику відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці, за  представлену на  ХІV міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» наукову доповідь  на тему «Розвиток академічного персоналу університетів в умовах інтеграції вищої освіти і науки».