Позиція експерта

Про ціннісні засади трансформації вищої освіти

Одним із найважливіших аспектів визначення стратегій розвитку університетів у сучасному світі постає проблема ціннісних підвалин такого розвитку. У контексті перспектив післявоєнного відновлення України та синергії трансформацій вищої освіти, науки й суспільства можна стверджувати, що процеси, які ми спостерігаємо в сучасному світі, дають підстави говорити про можливість на новому рівні повернутися до ідеалів гуманізму. Дещо парадоксальним чином, але поширення технологій на основі штучного інтелекту та інших інновацій сучасної індустрії цілком закономірно призводить не до послаблення, а до посилення ролі та значення людини й людяності, адже у фокусі вищої освіти опиняються не лише вміння людини використовувати нові технології, а й ті людські якості, здібності та функції, які ніколи не можуть бути перейняті жодними технологіями.
Сучасна соціально-економічна ситуація передбачає не відмову, а реактуалізацію класичної ідеї європейського університету, яка визначає метою вищої освіти всебічний розвиток людської особистості та виховання культурної людини. За умов «понадскладності» та непередбачуваності світу ми не можемо однозначно стверджувати, що людина з вищою освітою повинна володіти певними, чітко визначеними знаннями або вміти виконувати певні заздалегідь визначені завдання, оскільки «діяльність за алгоритмами» може з не меншою ефективністю здійснюватися машинами. Але ми можемо впевнено сказати, що людина повинна мати можливість засвоювати й формувати будь-які нові знання та будь-які нові вміння, які знадобляться їй у майбутньому як у повсякденній, так і в професійній діяльності.

Детальніше:
С. 8–30
С. 8–25

До питання про відповідальність дослідницької діяльності університетів

Наукова дискусія щодо відповідальності дослідницької діяльності, триваюча у європейському просторі упродовж останніх десятирічь, підтримана в політиках Європейської Комісії, сприяла оформленню в Європейському дослідницькому просторі популярної нині концепції відповідальних досліджень та інновацій (Responsible Research and Innovation – RRI), спрямованої на узгодження досліджень та інновацій із соціальними цінностями, потребами та очікуваннями суспільства (Rome Declarationon Responsible Research and Innovation in Europe, 2014).

Посилення відповідальності дослідницької діяльності є важливою умовою підвищення дослідницької спроможності українських університетів у контексті завдань імплементації концепції «Відкрита наука»,   інтеграції у ЄДП та ЄПВО,  активізації їх участі в процесах  забезпечення стійкості українського суспільства в умовах повномасштабної російської агресії, повоєнного відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.

Детальніше:
С.63-88
С.40-61

Концептуальними засадами оцінювання і розвитку дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників є збалансована інтеграція двох теорій: концепції бібліометрії і наукометрії та концепції досконалості у вищій освіті і дослідженнях. Оцінювання в рамках першої концепції здійснюється за результатами бібліометричних і наукометричних даних про дослідження вченого. Ключовою за концепцію досконалості є експертна оцінка, що враховує якість проведеного дослідження згідно зі встановленими стандартами, дає змогу визначити сильні і слабкі сторони та відповідно до цього – професійний розвиток науково-педагогічних працівників.

Детальніше: С. 72-103

Освіта відіграє ключову роль у баченні та розвитку справедливого, мирного і стійкого суспільства (світового, континентального, регіонального та національного масштабів). Освіта є однією з вирішальних передумов виконання глобальної стратегії ООН «Порядок денний – 2030». «Agenda 2030» формує практичні завдання для урядів задля трансформації системи освіти («Освіта для стійкого розвитку»). Освітні установи повинні трансформовуватися та вдосконалюватися як інституції, котрі мають створювати і зміцнювати безпечне, ненасильницьке, інклюзивне та ефективне навчальне середовище для всіх членів соціуму.

Детальніше: С. 8-29

Формування лідерської культури та конкурентоздатності вищої освіти грунтується на системному оцінюванні та вдосконаленні якості вищої освіти. Два основні підходи до оцінювання вищої освіти, – забезпечення якості та рейтингування, – реалізуються через різні механізми оцінювання якості вищої освіти, що по-різному поширені й застосовуються у світовій, регіональній, національній та інституційній практиці.

Детальніше: С. 7-94

Найсприятливішою для демократизації соціального середовища й утвердження в ньому академічної доброчесності може бути лише така модель діяльності ЗВО, управління якою забезпечує формування якісного академічного персоналу й контингенту студентів та орієнтується на створення умов для максимально можливого розвитку особистісного потенціалу всіх суб’єктів цієї діяльності. Така модель діяльності формує позитивну репутацію закладу вищої освіти.

Детальніше: — С. 5-36

Формуванню культури якості у закладах вищої освіти сприяють: лідерство, комунікація, експертна підтримка, час для рефлексії, простір для самовдосконалення, визнання  важливості викладацької діяльності нарівні із дослідницькою. Натомість, стримують формування культури якості ігнорування вимог і запитів студентів; зосередженість на перевірках та контролі; увага на дослідженнях у збиток викладанню; відсутність каналів комунікації; недостатньо налагоджений внутрішньоуніверситетський обмін кращими практиками.

Детальніше: – С. 140 – 154. 

Послуги у сфері вищої освіти є невід’ємною складовою  ринкової економіки і економічна діяльність у сфері вищої освіти має здійснювались на засадах сучасної ринкової економіки. 

Детальніше

Підвищення ефективності досліджень в Україні, зокрема, у закладах вищої освіти потребує впровадження нової управлінської парадигми, яку визначаємо як дослідницьке лідерство. Дослідницьке лідерство ґрунтується на баченні лідером стратегії та прогнозуванні очікуваних результатів дослідження, створенні і підтримці команди послідовників, здатності надавати їм енергію та надихати.
Детальніше (С. 66-87)

В епоху глобальних трансформацій освіта має бути трансформативною. ХХІ століття закликає до серйозної трансформації особистості і суспільства.

Детальніше (С. 79-130):