Концептуальними засадами оцінювання і розвитку дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників є збалансована інтеграція двох теорій: концепції бібліометрії і наукометрії та концепції досконалості у вищій освіті і дослідженнях. Оцінювання в рамках першої концепції здійснюється за результатами бібліометричних і наукометричних даних про дослідження вченого. Ключовою за концепцію досконалості є експертна оцінка, що враховує якість проведеного дослідження згідно зі встановленими стандартами, дає змогу визначити сильні і слабкі сторони та відповідно до цього – професійний розвиток науково-педагогічних працівників.
Позиція експерта
Зінченко Віктор
Освіта відіграє ключову роль у баченні та розвитку справедливого, мирного і стійкого суспільства (світового, континентального, регіонального та національного масштабів). Освіта є однією з вирішальних передумов виконання глобальної стратегії ООН «Порядок денний – 2030». «Agenda 2030» формує практичні завдання для урядів задля трансформації системи освіти («Освіта для стійкого розвитку»). Освітні установи повинні трансформовуватися та вдосконалюватися як інституції, котрі мають створювати і зміцнювати безпечне, ненасильницьке, інклюзивне та ефективне навчальне середовище для всіх членів соціуму.
Таланова Жанна
Формування лідерської культури та конкурентоздатності вищої освіти грунтується на системному оцінюванні та вдосконаленні якості вищої освіти. Два основні підходи до оцінювання вищої освіти, – забезпечення якості та рейтингування, – реалізуються через різні механізми оцінювання якості вищої освіти, що по-різному поширені й застосовуються у світовій, регіональній, національній та інституційній практиці.
Рябченко Володимир
Найсприятливішою для демократизації соціального середовища й утвердження в ньому академічної доброчесності може бути лише така модель діяльності ЗВО, управління якою забезпечує формування якісного академічного персоналу й контингенту студентів та орієнтується на створення умов для максимально можливого розвитку особистісного потенціалу всіх суб’єктів цієї діяльності. Така модель діяльності формує позитивну репутацію закладу вищої освіти.
Оржель Олена
Формуванню культури якості у закладах вищої освіти сприяють: лідерство, комунікація, експертна підтримка, час для рефлексії, простір для самовдосконалення, визнання важливості викладацької діяльності нарівні із дослідницькою. Натомість, стримують формування культури якості ігнорування вимог і запитів студентів; зосередженість на перевірках та контролі; увага на дослідженнях у збиток викладанню; відсутність каналів комунікації; недостатньо налагоджений внутрішньоуніверситетський обмін кращими практиками.
Вітренко Юрій
Послуги у сфері вищої освіти є невід’ємною складовою ринкової економіки і економічна діяльність у сфері вищої освіти має здійснювались на засадах сучасної ринкової економіки.
Драч Ірина
Підвищення ефективності досліджень в Україні, зокрема, у закладах вищої освіти потребує впровадження нової управлінської парадигми, яку визначаємо як дослідницьке лідерство. Дослідницьке лідерство ґрунтується на баченні лідером стратегії та прогнозуванні очікуваних результатів дослідження, створенні і підтримці команди послідовників, здатності надавати їм енергію та надихати.
Детальніше (С. 66-87)
Людмила Горбунова
В епоху глобальних трансформацій освіта має бути трансформативною. ХХІ століття закликає до серйозної трансформації особистості і суспільства.