«ІІІ Всесвітня конференція ЮНЕСКО з вищої освіти (Дорожня карта ЮНЕСКО «Без обмежень. Нові способи заново винайти вищу освіту» (BEYOND LIMITS. New Ways to Reinvent Higher Education) : виклики для сфери вищої освіти України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення».
2-3 лютого 2023 р. в Інституті вищої освіти НАПН України відбулася звітна наукова конференція наукових працівників. Під час конференції наукові працівники представили результати наукових здобутків отриманих у 2022 р. за таким напрямами:
→ Програма
До складу консорціуму проєкту Еразмус+ входять 22 учасники: 5 європейських (Генуе́зький університе́т, Університет прикладних наук, Латві́йський університе́т, Лундський університет, Чеський університет природничих наук у Празі) та 7 українських (Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Сумський національний аграрний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет радіоелектроніки, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Донецький державний університет внутрішніх справ, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова) університетів, а також Міністерство освіти і науки та Міністерство розвитку громад і територій України, низка неурядових організацій, професійних асоціацій, агентство регіонального розвитку.
Проєкт реалізовуватиметься за керівництва та координації L’Università degli Studi di Genova (Генуе́зького університе́ту) та спрямований на структурні зміни в системі освіти України.
Завідувач Відділу дослідницької діяльності університетів Ольга Петроє та старший науковий співробітник Відділу забезпечення якості вищої освіти Олександр Базелюк взяли участь у роботі круглого столу «Цифрова трансформація наукової діяльності у закладах вищої освіти в умовах євроінтеграції», організованому Офісом підтримки вченого, що відбувся в режимі онлайн 31 січня 2023 р. Мета заходу – обговорення досвіду застосування в закладах вищої освіти цифрових сервісів та е-інфраструктур, розгляд особливостей застосування інструментів відкритої науки, особливості цифровізації наукової діяльності та обмін досвідом.
→ Докладніше
Впродовж лекції було розкрито питання особливостей систем професійної (професійно-технічної) освіти, напрямів їх реформування, ролі міжнародних організацій, проєктів та ініціатив у процесах реформування зазначених ланок освіти, особливостей функціонування університетів в умовах війни. Олександра Бородієнко розповіла також про соціально-економічні наслідки широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації, її вплив на систему освіти в цілому та вищої освіти зокрема. Було наголошено на тому, що країна-агресор прагне не тільки зруйнувати соціально-економічний потенціал нашої країни, але й знищити українську ідентичність (мову, культурні надбання, цінності). Наведено низку прикладів, які підтверджують цю тезу (зокрема, щодо зруйнованих та пограбованих об’єктів культурної спадщини, вивезених музейних колекцій, актів геноциду, насильницького переміщення українців на територію Російської Федерації, масових вбивств тощо). Було наведено дані щодо економічних наслідків збройної агресії (падіння ВВП, зростання рівня безробіття, руйнування інфраструктури, втрати економічного потенціалу тимчасово окупованих територій, втрати людського капіталу внаслідок наймасштабнішого в історії людства переміщення населення, суттєвої втрати експортних позицій (зокрема, щодо стратегічних/критичних статей експорту), суттєвих структурних та територіальних зрушень в господарському комплексі). О.Бородієнко також презентувала попередні результати міждисциплінарного дослідження на тему “Розвиток університетської освіти Західного регіону України у повоєнний час”, яке здійснювалось протягом травня-червня 2022 року групою дослідників – доктором географічних наук Миколою Барановським, доктором педагогічних наук Олександрою Бородієнко, доктором педагогічних наук Іриною Драч, доктором наук з державного управління Ольгою Петроє). Метою дослідження було обґрунтування стратегічних векторів розвитку університетської освіти Західного регіону України, а завданнями – комплексна характеристика соціально-економічної та демографічної ситуації в регіоні як передумова розвитку університетської освіти, комплексний ретроспективний аналіз системи вищої освіти регіону з метою виявлення невідповідностей/сильних сторін/ймовірних точок зростання протягом повоєнного періоду, прогнозування ймовірних сценаріїв та обґрунтування стратегічних векторів розвитку університетської освіти досліджуваного регіону.
Юрію Скибі, д.пед.н., доценту, заступнику директора з наукової роботи;
Ользі Ярошенко, д.пед.н., професору, дійсному члену НАПН України, головному науковому співробітнику відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці;
Олені Отич, д.пед.н., професору, головному науковому співробітнику відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці;
Олександру Жабенку, к.н. з держ.управл., ученому секретарю Інституту;
Ганні Чорнойван, к.пед.н., старшому науковому співробітнику відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці, за представлену на ХІV міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» наукову доповідь на тему «Розвиток академічного персоналу університетів в умовах інтеграції вищої освіти і науки».
Співробітники Інституту Жанна Таланова, доктор педагогічних наук, доцент, с.н.с., головний науковий співробітник відділу забезпечення якості вищої освіти та Юрій Скиба, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи взяли участь у спільному засіданні членів секторів вищої освіти, фахової передвищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України та представників Офісу Генерального прокурора засіданні, яке відбулося 17 січня 2023 р.
На засіданні обговорено шляхи співпраці між офісом Генерального прокурора та секторами вищої освіти та фахової передвищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
На звернення Офісу Генерального прокурора України запропоновано критерії ідентифікації стандартів освіти держави-агресора з метою реалізації новацій Кримінального кодексу України щодо колабораційної діяльності в сфері освіти. Визначено категорії фахівців, які мають спеціальні компетентності, для залучення для консультацій та експертизи з питань застосування стандартів освіти держави-агресора під час організації та здійснення освітнього процесу в закладах освіти України.
У рамках виконання Проєкту ЄС «Відродження переміщених університетів: посилення конкурентоспроможності, підтримка громад» / «Reinventing displaced universities: enhancing competitiveness, serving communities» (REDU) відбувся тренінг «Інтернаціоналізація вищої освіти». Очний формат, м. Трускавець, Україна. (Робота 2.4)
Експерти від Інституту вищої освіти НАПН України: Світлана Калашнікова, Жанна Таланова, Олена Оржель
Експерт від Національний Еразмус+ офіс в Україні: Світлана Шитікова
Тематика сесій:
⇒1. Інтернаціоналізація ВО: загальні рамки
⇒2. Інтернаціоналізація ВО – індивідуальний рівень: ресурси для України
⇒3. Інтернаціоналізація ВО – інституційний рівень: ресурси для України
⇒4. Еразмус+ : Мобільність
⇒5. Еразмус+ : Жан Моне
⇒6. Еразмус+ : CBHE
⇒7. Каркас проєкту (базові параметри проєкту)
Участь у тренінгу взяли 25 осіб – адміністративний персонал та науково-педагогічні працівники Маріупольського державного університету та Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Олександру Бородієнко, провідного наукового співробітника відділу забезпечення якості вищої освіти, обрано експертом з експертизи проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що подаються для участі у конкурсах, які проводитиме Міністерство освіти і науки України, та звітів про їх виконання за тематичним напрямом «19. Педагогіка, психологія, проблеми молоді і спорту» (Наказ МОН України від 12.12.2022 р. #1111).
Вітаємо нашу колегу!
