Події

У рамках  реалізації Концепції громадянської освіти в Україні на 2024-2030 рр. в Інституті вищої освіти НАПН України відбувся Культурно-просвітницький захід на тему «Сергій Єфремов – «совість нації» (життєпис провідного академіка Всеукраїнської академії наук)», котрий презентувала присутнім Анжела Савченко – директорка туристичної агенції «Київські фрески», гідеса Україною, менеджерка по розробці проєктів з культурної спадщини Громадської організації  «Центр підтримки громадської активності «Крила», незалежна дослідниця локальної історії.

Під час зустрічі присутні познайомилися з маловідомою постаттю “Сергія Єфремова (1876-1939 рр.): уродженця с. Пальчик на Звенигородщині (Черкащина), де на жаль, не збереглося жодних обʼєктів, повʼязаних із життям відомого земляка; дізналися про велику родину священнослужителів Єфремових (Сергій був восьмою дитиною) та вплив сімейного та суспільного виховання на формування світогляду та цінностей; про міцний стержень цілеспрямованості, який дозволив реалізувати інтелектуальні здібності на посвяту україноцентричних ідей на громадській й літературній національній ниві та змінити вектор власного майбутнього призначення (відхід від сімейної традиції священнослужительства на користь університетської освіти юриста).

Онлайн версія зустрічі доступна за покликанням:
→ Докладніше

Під час заліково-екзаменаційної сесії аспіранти закріпили результати навчання з навчальних дисциплін «Досконалість викладання у  вищій освіті», «Іноземна мова та академічне письмо», «Цифровізація вищої освіти і досліджень», «Викладання і навчання у вищій освіті: політика і нормативне забезпечення». Об’єднані темою штучного інтелекту, аспіранти разом з викладачами обговорювали стан дослідження ШІ у вищій освіті та подальші кроки щодо удосконалення політики та механізмів використання сучасного інструменту в навчанні і викладанні. Сесія була насиченою за змістом та корисною для провадження індивідуальних досліджень аспірантів.

Під час залікової сесії аспіранти закріпили результати навчання з навчальних дисциплін «Філософія освіти та методологія освітніх досліджень», «Організаційна та проектна дослідницько-інноваційна діяльність у вищій освіті», «Політика і врядування у вищій освіті», «Організація освітнього процесу у вищій освіті України». Аспіранти отримали рекомендації провідних науковців щодо наступного етапу індивідуальних досліджень. Сесія була наповнена змістовною взаємодією викладачів та аспірантів на засадах довіри та поваги.

7 лютого 2025 року завідувач відділу дослідницької діяльності університетів Ольга Петроє успішно завершила навчання на курсі «Європейські практики наукової досконалості в цифрову еру», проведеного кафедрою економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування Сумського державного університету під керівництвом к.е.н., доцента Інни Коблянської.

Курс спрямований на поширення в Україні кращих європейських практик проведення досліджень, побудованих на даних, розвитку інноваційних підходів до дослідження даних, потенціалу та інтеграції української науки як частини європейської спільноти.

Навчальний курс «Європейські практики наукової досконалості в цифрову еру»  реалізовано на виконання проєкту Кафедра Жана Моне «Зміцнення лідерства та спроможності ЄС у сфері науки та інновацій» (101175767—EU_STRENGHTS—ERASMUS-JMO-2024-HEI-TCH-RSCH) 2024-2027.

Проєкт фінансується Європейським Союзом. Висловлені думки та погляди є лише особистими думками авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Виконавчого агентства з освіти та культури ЄС (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за ці погляди.

Зустріч відбудеться в Інституті вищої освіти НАПН України

Мета заходу: знайомство з постаттю Сергія Єфремова і його внеском – науковим, громадським, культурним, літературним – у будівництво держави України і формування української нації.

«Совість нації», – так називав Сергія Єфремова відомий меценат, державник та аграрій Євген Чикаленко. Молодий інтелектуал, що поклав своє життя на вівтар Української Держави, сподіваючись на її майбутнє до останнього. Розриваючи з родинною традицією священнослужителів, Сергій Єфремов обирає для себе   університетську освіту юриста. Проте його справа – українське слово. Блискучий літературний критик, дослідник, редактор, громадський і політичний діяч, який після поразки УНР залишиться в Україні. Один із перших академіків Всеукраїнської академії наук. Перший у тому довгому списку, чий щоденник використають комуністи, щоб сфабрикувати процес Спілки визволення України.

Зміст заходу:
– загублене імʼя Сергія Єфремова серед представників української наукової еліти;
– родина, перші книги, бурса замість школи, семінарія;
– зміна вектору власного майбутнього і перші кроки на громадській та літературній національній ниві;
– редактор видавництва «Вік», борець за справедливість, провідний автор Всеукраїнської газети «Рада» (свій серед своїх);
– Сергій Єфремов та УНР;
– академік оновленої Всеукраїнської академії наук;
– процес Спілки визволення України.

Лекторка – Анжела Савченко – директорка туристичної агенції «Київські фрески», гід Україною, менеджер по розробці проєктів з культурної спадщини Громадської організації «Центр підтримки громадської активності «Крила», незалежна дослідниця локальної історії.

Контактна особа – Алла Гаврилюк, завідувач відділу соціальних та інституційних трансформацій у вищій освіти (A.Havryliuk@ihed.org.ua)

03 лютого 2025 року на Загальних зборах наукових працівників Інституту вищої освіти НАПН України заслухано звіт Ірини ДРАЧ про діяльність на посаді директора Інституту за 2024 рік.

У виступі Ірина ДРАЧ, доктор педагогічних наук, професор акцентувала увагу на пріоритетних напрямах діяльності на посаді директора Інституту; охарактеризувала кадровий склад Інституту; охарактеризувала основні результати наукової, експертної, освітньої, міжнародної та видавничої діяльності Інституту, проаналізувала показники публікаційної активності наукових співробітників  та відмітила  позитивну динаміку  щодо статей,  які опубліковані  у наукометричних базах даних Scopus та / або Web of Science Core Collection; відзначила плідну співпрацю Інституту з МОН України та науковими установами НАПН України; особливу увагу приділила  актуальності та вагомості проєкту «Сприяння соціальній інклюзії через залучення учасників бойових дій до безперервної освіти», що  реалізується Інститутом в рамках наукового дослідження відділом взаємодії університетів і суспільства; розкрила внесок Інституту в наукове обгрунтування та впровадження Концепції відкритої науки; відзначила стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення Інституту. У виступі окремо було визначено  актуальні завдання Інституту вищої освіти НАПН України на 2025 рік.

В обговоренні звіту взяли участь Світлана Калашнікова, д.п.н., професор, член-кореспондент НАПН України, радник при дирекції Інституту; Ірина Регейло, д.п.н., с.н.с., головний науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів; Ольга Петроє, д.н. з держ. управління, професор, завідувач відділу  дослідницької діяльності університетів; Жаннета Таланова, д.п.н., професор, головний науковий співробітник відділу  забезпечення якості  вищої освіти та ринку праці;  Юрій Скиба,  д.п.н., доцент, заступник директора з наукової роботи Інституту.

Звіт директора Ірини Драч одностайно схвалено та високо оцінено науковим колективом Інституту.

На виконання «Програми спільної діяльності НАН України та НАПН України на 2023–2025 роки» за напрямом: «Роль відкритої науки у повоєнному відновленні та розвитку України як сильної європейської країни», працівники відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти організували та провели панельну дискусію на тему «Відкрита наука як чинник інноваційного розвитку та суспільного прогресу».

Участь у роботі  панельної дискусії взяли О. Петроє, І. Драч, В. Ковтунець, І. Регейло, О. Бородієнко, Н. Приходькіна, М. Саюк, які виступили з доповідями, присвяченими актуальним проблемам розвитку відкритої науки, вищої освіти, оцінюванню досліджень та їх впливу на  суспільний розвиток,  Тема панельної дискусії привернула велику увагу молодих вчених – аспірантів, магістрантів та слухачів Національного університету «Києво-Могилянська  академія», Університету  економіки та права «КРОК», Білоцерківського національного аграрного  університету,  які презентували   результати своїх досліджень, присвячених аналізу наукових ідей та обґрунтуванню  впливу наукової спадщини М.І. Туган-Барановського на новітні засади інноваційного розвитку   в умовах відкритої науки.

Наукову дискусію модерували О. Петроє, завідувачка відділу дослідницької діяльності університетів Інституту та І. Біла, завідувачка кафедри економічної  теорії, Національний університет «Києво-Могилянська академія».

За результатами роботи учасники панельної дискусії схвалили  висновки та пропозиції до Резолюції  Конференції:

1. Визнати, що представлення наукової спадщини  М.І.Туган-Барановського у відкритій  науці є неадекватним його великому внеску в розвиток наукової теорії і методології економічних вчень, його впливу на суспільний розвиток, формування і розвиток  державотворчих процесів в Україні
2. Визначити пріоритетні завдання відповідального представлення наукової спадщини М.І.Туган-Барановського в екосистемі відкритої науки шляхом:

• комплексного наукового дослідження біографії та наукової спадщини вченого;
• формування повного каталогу наукових праць та їх версій в перекладі на інші мови;
• формування каталогу цифрових  версій наукових праць вченого, представлених на сайтах зарубіжних та українських наукових установ, ЗВО, біблотек та ін. ресурсів;
• пошуку та оцифрування всіх доступних друкованих праць вченого;
• перекладу  іншомовних текстів вченого українською мовою;
• створення репозитарію наукових праць вченого;
• інтеграція іменного репозитарію наукових праць вченого з національними та європейськими репозитаріями відкритих публікацій;
• за безпечення відкритого доступу та популяризація депозитарію наукової спадщини М.І.Туган-Барановського як українського вченого  світового рівня;
• стимулювання до вивчення наукової спадщини у  дослідженнях сучасних вчених;
• вивчення та забезпечення відповідальності сучасних вчених за доброчесне використання наукових ідей М.І.Туган-Барановського та інших вчених доцифрової науки.
• Створити робочу групу з формування репозитарію оцифрованих праць М.І.Туган-Барановського.

Інститут вищої освіти НАПН України висловлює подяку   ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за співпрацю і надійне партнерство.

Перед початком засідання директор Інституту І.І. Драч вручила:
О.Ю. Оржель, доктору наук з державного управління, доценту, головному науковому співробітнику відділу взаємодії університетів та суспільства, голові Вченої ради Інституту Медаль НАПН України «Леся Українка» за вагомий особистий внесок у розвиток освіти, багаторічну плідну наукову діяльність у вищій школі та з нагоди ювілею;
О.М. Петроє, доктору наук з державного управління, професору, завідувачу відділу дослідницької діяльності університетів Інституту Медаль НАПН України «Ушинський К.Д.» за вагомий особистий внесок у розвиток освіти, багаторічну плідну наукову діяльність у вищій школі та підготовку висококваліфікованих наукових кадрів.

Під час роботи Вченої ради були розглянуті питання:

• затвердження звіту про діяльність Інституту за 2024 рік та результату конкурсу на заміщення посади наукового працівника Інституту;
• схвалення: Плану роботи Інституту вищої освіти НАПН України на 2025 рік; Плану роботи Вченої ради Інституту на 2025 рік; змін до Тематичного плану наукових досліджень Інституту на 2025 рік; звіту про роботу Ради молодих вчених Інституту у 2024 році;
• підтримки кандидатури К.О. Ващенка для обрання дійсним членом (академіком) НАПН України по відділенню професійної освіти і освіти дорослих;
• підготовки до Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського як концептуальне підґрунтя суспільного розвитку»;
• рекомендації молодшого наукового співробітника відділу забезпечення якості вищої освіти К.О Жданової до підготовки поза аспірантурою за ОНП «Політика і лідерство у вищій освіті».

За результатом розгляду цих питань Вченою радою Інституту прийняті відповідні рішення.

Залучення України до Європейського дослідницького простору передбачає розширений доступ до відкритої, безоплатної, повторно використовуваної наукової інформації та відтворюваність результатів наукових досліджень через ініціативу «Відкрита наука». Для реалізації «Національного плану щодо відкритої науки» та «Плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023-2025 роках»  Міністерством освіти і науки України розроблено «Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних» (https://mon.gov.ua/nauka/nauka-2/vidkrita-nauka/informatsiino-metodychni-materialy). При розробленні зазначених рекомендацій робочою групою з питань управління науковими даними Міністерства освіти і науки України використано публікації вчених відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України, підготовлених за результатами досліджень «Підвищення дослідницької спроможності університетів України в умовах війни та повоєнного відновлення у контексті імплементації концепції «Відкрита наука»» та «Розроблення концепції розвитку відкритої науки для наукових організацій»:

Концепція розвитку відкритої науки в НАПН України на 2024-2030 роки. Постанова Президії НАПН України № 1-2/10-146 від 22 серпня 2024 р. URL: https://naps.gov.ua/ua/press/announcements/3373/

Теоретичні та методичні основи модернізації механізмів підвищення дослідницької спроможності університетів України у контексті імплементації концепції «Відкрита наука» та повоєнного відновлення України як сильної європейської країни: монографія / В. Луговий, І. Драч, О. Петроє, В. Зінченко, Ю. Мєлков, І. Жиляєв, І. Регейло, О. Слободянюк, Н. Базелюк; за ред. В. Лугового, І. Драч, О. Петроє. Київ : Інститут вищої освіти НАПН України, 2023. 173 с. DOI: https://doi.org/10.31874/978-617-7644-61-2-2023

Драч І., Петроє О., Бородієнко О. Імплементація європейських стандартів відкритого доступу до дослідницьких даних у наукових установах. Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2024: інтеграційні процеси в освіті у науковому дискурсі : збірник матеріалів VІІІ Міжнар. наук. конф. (Київ, 30 трав. 2024 р.) / Ін-т педагогіки НАПН України [за заг. ред. О.І. Локшиної] – Київ : Інститут педагогіки, 2024. С. 151-154. DOI: https://doi.org/10.32405/978-617-7990-72-6-2024-367

Перед початком засідання директор Інституту І.І. Драч вручила О.М. Петроє, доктору наук з державного управління, професору, завідувачу відділу дослідницької діяльності університетів; Н.М. Шофоловій, кандидату економічних наук, доценту, завідувачу відділу взаємодії університетів та суспільства; О.Ю. Оржель, доктору наук з державного управління, доценту, головному науковому співробітнику відділу взаємодії університетів та суспільства дипломи за результатом роботи міжнародної виставки «Освіта та кар’єра – День студента 2024» за активну роботу з упровадження педагогічних інновацій в освітній процес.

Під час роботи Вченої ради були розглянуті питання:

• стану науково-організаційної роботи з аспірантами і докторантами Інституту в 2024 році;
• схвалення Положення про підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України;
• схвалення: анотованих (за етапами) і заключних анотованих звітів про виконання наукових досліджень; проміжних звітів про результати виконання етапів наукових досліджень та остаточних звітів про результати виконання наукових досліджень в Інституті;
• рекомендації навчальної дисципліни «Третя місія університетів» до викладання у межах «Освітньо-наукової програми підвищення кваліфікації/професійного розвитку науково-педагогічних і наукових працівників закладів вищої освіти та наукових установ»;
• рекомендації до друку: наукової продукції за результатами наукових досліджень; чергового номера міжнародного наукового журналу «Університети і лідерство. Universities and Leadership»;
• роботи спеціалізованих вчених рад та Вченої ради Інституту в 2024 році.

За результатом розгляду цих питань Вченою радою Інституту прийняті відповідні рішення.