Позиція експерта

До питання про відповідальність дослідницької діяльності університетів

Наукова дискусія щодо відповідальності дослідницької діяльності, триваюча у європейському просторі упродовж останніх десятирічь, підтримана в політиках Європейської Комісії, сприяла оформленню в Європейському дослідницькому просторі популярної нині концепції відповідальних досліджень та інновацій (Responsible Research and Innovation – RRI), спрямованої на узгодження досліджень та інновацій із соціальними цінностями, потребами та очікуваннями суспільства (Rome Declarationon Responsible Research and Innovation in Europe, 2014).

Посилення відповідальності дослідницької діяльності є важливою умовою підвищення дослідницької спроможності українських університетів у контексті завдань імплементації концепції «Відкрита наука»,   інтеграції у ЄДП та ЄПВО,  активізації їх участі в процесах  забезпечення стійкості українського суспільства в умовах повномасштабної російської агресії, повоєнного відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.

Детальніше:
С.63-88
С.40-61

Концептуальними засадами оцінювання і розвитку дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників є збалансована інтеграція двох теорій: концепції бібліометрії і наукометрії та концепції досконалості у вищій освіті і дослідженнях. Оцінювання в рамках першої концепції здійснюється за результатами бібліометричних і наукометричних даних про дослідження вченого. Ключовою за концепцію досконалості є експертна оцінка, що враховує якість проведеного дослідження згідно зі встановленими стандартами, дає змогу визначити сильні і слабкі сторони та відповідно до цього – професійний розвиток науково-педагогічних працівників.

Детальніше: С. 72-103

Освіта відіграє ключову роль у баченні та розвитку справедливого, мирного і стійкого суспільства (світового, континентального, регіонального та національного масштабів). Освіта є однією з вирішальних передумов виконання глобальної стратегії ООН «Порядок денний – 2030». «Agenda 2030» формує практичні завдання для урядів задля трансформації системи освіти («Освіта для стійкого розвитку»). Освітні установи повинні трансформовуватися та вдосконалюватися як інституції, котрі мають створювати і зміцнювати безпечне, ненасильницьке, інклюзивне та ефективне навчальне середовище для всіх членів соціуму.

Детальніше: С. 8-29

Формування лідерської культури та конкурентоздатності вищої освіти грунтується на системному оцінюванні та вдосконаленні якості вищої освіти. Два основні підходи до оцінювання вищої освіти, – забезпечення якості та рейтингування, – реалізуються через різні механізми оцінювання якості вищої освіти, що по-різному поширені й застосовуються у світовій, регіональній, національній та інституційній практиці.

Детальніше: С. 7-94

Найсприятливішою для демократизації соціального середовища й утвердження в ньому академічної доброчесності може бути лише така модель діяльності ЗВО, управління якою забезпечує формування якісного академічного персоналу й контингенту студентів та орієнтується на створення умов для максимально можливого розвитку особистісного потенціалу всіх суб’єктів цієї діяльності. Така модель діяльності формує позитивну репутацію закладу вищої освіти.

Детальніше: — С. 5-36

Формуванню культури якості у закладах вищої освіти сприяють: лідерство, комунікація, експертна підтримка, час для рефлексії, простір для самовдосконалення, визнання  важливості викладацької діяльності нарівні із дослідницькою. Натомість, стримують формування культури якості ігнорування вимог і запитів студентів; зосередженість на перевірках та контролі; увага на дослідженнях у збиток викладанню; відсутність каналів комунікації; недостатньо налагоджений внутрішньоуніверситетський обмін кращими практиками.

Детальніше: – С. 140 – 154. 

Послуги у сфері вищої освіти є невід’ємною складовою  ринкової економіки і економічна діяльність у сфері вищої освіти має здійснювались на засадах сучасної ринкової економіки. 

Детальніше

Підвищення ефективності досліджень в Україні, зокрема, у закладах вищої освіти потребує впровадження нової управлінської парадигми, яку визначаємо як дослідницьке лідерство. Дослідницьке лідерство ґрунтується на баченні лідером стратегії та прогнозуванні очікуваних результатів дослідження, створенні і підтримці команди послідовників, здатності надавати їм енергію та надихати.
Детальніше (С. 66-87)

В епоху глобальних трансформацій освіта має бути трансформативною. ХХІ століття закликає до серйозної трансформації особистості і суспільства.

Детальніше (С. 79-130):