Два величних свята – День Державного Прапора та День незалежності України – як два береги однієї могутньої ріки єднають Україну від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня !

Ми маємо щастя жити і працювати у найбільшій Європейській країні: сильній, вільній, незалежній, на долю якої, на жаль, у ХХІ столітті випало випробування війною. Попри це, Україна щоденно виборює свій державний суверенітет, демонструє незламний дух, зберігає і боронить культурну спадщину, відстоює територіальну цілісність, розвиває науковий потенціал. І всюди з нами – у будень і на свята – наш символ свободи, гідності, єдності та незламності українського народу: синьо-жовтий стяг. Це прапор, який майорить над визволеними містами, над серцями наших захисників, над кожною домівкою, де живе віра в перемогу.

Поряд із Днем Державного Прапора України ми відзначаємо День незалежності нашої держави. Це по-особливому важлива дата в історії національного державотворення, яка щороку нагадує нам про те, що свобода не дається раз і назавжди. Вона виборюється, захищається, утверджується щодня – у бою, невтомній праці, натхненному слові, щирій молитві.

Нинішній День незалежності України – це свідчення подвигу мільйонів, це відвага і жертовність, це незламна воля до життя у вільній, сильній, європейській державі.

У ці дні ми згадуємо всіх, хто творив і утверджує українську незалежність: від княжих часів до сучасних звитяжних лицарів духу – Захисників і Захисниць України. Ми дякуємо нашим воїнам, медикам, волонтерам, освітянам, науковцям, кожному, хто наближає перемогу і відбудову.

Хай серце кожного українця буде наповнене гордістю, вдячністю та вірою.
Хай синьо-жовтий прапор завжди майорить над мирною, незалежною, процвітаючою Україною.

Зі святом нас, шановні громадяни вільної країни ! Слава Україні!