Про ціннісні засади трансформації вищої освіти
Одним із найважливіших аспектів визначення стратегій розвитку університетів у сучасному світі постає проблема ціннісних підвалин такого розвитку. У контексті перспектив післявоєнного відновлення України та синергії трансформацій вищої освіти, науки й суспільства можна стверджувати, що процеси, які ми спостерігаємо в сучасному світі, дають підстави говорити про можливість на новому рівні повернутися до ідеалів гуманізму. Дещо парадоксальним чином, але поширення технологій на основі штучного інтелекту та інших інновацій сучасної індустрії цілком закономірно призводить не до послаблення, а до посилення ролі та значення людини й людяності, адже у фокусі вищої освіти опиняються не лише вміння людини використовувати нові технології, а й ті людські якості, здібності та функції, які ніколи не можуть бути перейняті жодними технологіями.
Сучасна соціально-економічна ситуація передбачає не відмову, а реактуалізацію класичної ідеї європейського університету, яка визначає метою вищої освіти всебічний розвиток людської особистості та виховання культурної людини. За умов «понадскладності» та непередбачуваності світу ми не можемо однозначно стверджувати, що людина з вищою освітою повинна володіти певними, чітко визначеними знаннями або вміти виконувати певні заздалегідь визначені завдання, оскільки «діяльність за алгоритмами» може з не меншою ефективністю здійснюватися машинами. Але ми можемо впевнено сказати, що людина повинна мати можливість засвоювати й формувати будь-які нові знання та будь-які нові вміння, які знадобляться їй у майбутньому як у повсякденній, так і в професійній діяльності.