Участь науковців Інституту вищої освіти НАПН України в роботі Дискусійної платформи «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя»

29 січня 2026 року відбулося відкриття Дискусійної платформи «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя», проведеної Українською Гельсінською спілкою з прав людини у партнерстві з Національним агентством України з питань державної служби спільно з Вищою школою публічного управління за фінансової підтримки Уряду Японії та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. 

 Захід зібрав науковців і практиків, освітян, юристів, представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства з усієї України.

 Інститут вищої освіти НАПН України представляли науковці Ольга Петроє (завідувачка відділу дослідницької діяльності університетів) та Алла Гаврилюк (завідувачка відділу соціальних та інституційних трансформацій у вищій освіті), для яких цей захід став подальшим етапом професійного розвитку після участі у навчанні тренерів за темою «Викладання правосуддя перехідного періоду для публічних службовців» у 2025 р. (покликання на новину https://surl.lt/gtltvd )

 Дискусійна платформа «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя» проходила у форматі трьох сесій, присвячених формуванню загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих осіб та постконфліктного врегулювання (планування стратегій та заходів реінтеграції вже сьогодні); реалізації загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих та підготовка до деокупації, реінтеграції і відновлення територій (постконфліктне врегулювання), а також освіті (навчанню) публічних службовців для забезпечення гарантій постраждалих та підготовки до деокупації, реінтеграції і відновлення територій.

Учасники висловили спільне бачення: перехідне правосуддя в Україні вже реалізується через конкретні політики й практики, зокрема й у сфері вищої освіти, але потребує узгодженої взаємодії різних організаційних структур, міжінституційного розвитку дотичних сфер та активної включеності громадянського суспільства у процеси підготовки фахівців для реалізації державної політики деокупації, реінтеграції та повоєнного відновлення.