×
Головна / Події / Круглий стіл «Глобальна Конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти як інституціональна основа трансформації сфери вищої освіти в післявоєнному відновленні України», 8 червня 2023 р.
112 Переглядів

Круглий стіл «Глобальна Конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти як інституціональна основа трансформації сфери вищої освіти в післявоєнному відновленні України», 8 червня 2023 р.

В Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України 8 червня 2023 р. відбувся Круглий стіл «Глобальна Конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти як інституціональна основа трансформації сфери вищої освіти в післявоєнному відновленні України».

У заході, що проходив у змішаному форматі, взяли участь близько 60 учасників.

Програма круглого столу

Матеріали:
• Презентації: 1, 2, 3, 4
• Глобальна конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти
• Практичне керівництво з питань визнання. Імплементація Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти


З доповіддю «Глобальна конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти як інституціональна основа трансформації сфери вищої освіти України в післявоєнному відновленні України» виступив Юрій ВІТРЕНКО, провідний науковий співробітник відділу забезпечення якості вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, кандидат економічних наук, доцент, Заслужений економіст України. Юрій ВІТРЕНКО здійснив огляд документу та презентував свої пропозиції щодо імплементації його положень в Україні. Вікторія ВОРОНА, старший науковий співробітник відділу забезпечення якості вищої освіти ІВО НАПАН України, кандидат педагогічних наук, у своїй доповіді представила огляд Практичного керівництва з питань визнання для імплементації Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти. Василь ШИНКАРУК, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор філологічних наук, професор, представив аналіз стану визнання кваліфікацій вищої освіти в університеті. Володимир КОВТУНЕЦЬ, провідний науковий співробітник відділу взаємодії вищої освіти та ринку праці ІВО НАПН України, кандидат фізико-математичних наук, доцент, заступник голови Національного агентства кваліфікацій (2019-2022 рр.); заступник Міністра освіти і науки України (2016-2018 рр.) охарактеризував якість кваліфікацій вищої освіти як головної умови їх визнання в Україні. Жаннета ТАЛАНОВА, головний науковий співробітник відділу забезпечення якості вищої освіти ІВО НАПН України, менеджер НЕО в Україні, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, окреслила критичні питання щодо розвитку Національної рамки кваліфікацій в контексті євроінтеграції України.

В обговоренні взяли участь представники Міністерства освіти і науки України, Національного агентства кваліфікацій та Національного інформаційного центру академічної мобільності – ENIC-NARIC, які пояснили прогрес у ратифікації Глобальної конвенції та привернули увагу учасників заходу до деяких особливостей цього процесу, а також відзначили досягнення на шляху визнання кваліфікацій.

Зокрема, Національний інформаційний центр академічної мобільності створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 924. Функції Національного центру академічної мобільності покладені на державне підприємство «Інформаційно-іміджевий центр», що належить до галузі управління Міністерства освіти і науки України. Серед основних завдань Центру:

  • забезпечення вільного доступу зацікавлених органів та держав-учасниць Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні до інформації про особливості інтеграції національної системи освіти до європейського освітнього простору;
  • надання громадянам та зацікавленим органам інформації та роз’яснень з питань академічної мобільності та визнання документів про освіту;
  • проведення перевірки автентичності документів про освіту, виданих закладами освіти України та інших держав;
  • організація експертизи зі встановлення еквівалентності кваліфікацій, присвоєних згідно з документами про освіту, що видані закладами освіти іноземних держав;
  • участь у підготовці проєктів дво- та/або багатосторонніх міжурядових угод з питань визнання кваліфікацій;
  • здійснення заходів щодо пропагування освітніх послуг, які надаються українськими навчальними закладами, на іноземному ринку, зокрема спрямованих на залучення громадян іноземних держав до здобуття вищої освіти в Україні;
  • участь у виконанні міжнародних програм академічного обміну учнями, студентами та аспірантами;
  • організаційне забезпечення навчання, стажування або підвищення кваліфікації громадян України у закладах освіти інших держав.

Центр від імені України забезпечує діяльність в рамках функціонування міжнародної мережі європейських національних інформаційних центрів з академічного визнання та мобільності, зокрема:

  • надає за принципом «єдиного вікна» інформацію про національне законодавство у сфері освіти, порядок присвоєння кваліфікацій, акредитаційний статус українських закладів освіти, ліцензування освітніх послуг, видачу документів про освіту та підтвердження їх автентичності;
  • здійснює оперативний обмін даними в рамках інформаційної мережі для забезпечення ефективного функціонування механізму визнання документів про освіту, виданих в Україні та інших державах-учасницях Конвенції;
  • бере участь в інформаційних та дослідницьких програмах, семінарах та інших заходах в рамках функціонування інформаційної мережі, впровадження новітніх стандартів академічної мобільності, що розробляються державами-учасницями Конвенціями.

Представниця ENIC-NARIC, старша радниця Інформаційно-іміджевого центру, зазначила, що переклад Глобальної конвенції пройшов процедуру узгодження та затвердження у Департаменті міжнародного права МЗС України 2 вересня 2020 р., а Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій своїм рішенням «Щодо інтеграції України до ЄС у сфері освіти і науки: стан і проблеми» від 3 травня 2023 р. рекомендував Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд ВРУ проєкт Закону України про приєднання України до Глобальної конвенції ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій з вищої освіти. Вона підкреслила, що визнання в Україні освітніх документів здійснюється на основі Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні від 11 квітня 1997 р. і на основі міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту, а також відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 64: Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки: …. затверджує порядок визнання здобутих в іноземних закладах освіти документів про освіту), Закону України «Про вищу освіту» (ст. 32. Принципи діяльності, основні права та обов’язки закладу вищої освіти: … приймати остаточне рішення щодо визнання, у тому числі встановлення еквівалентності, здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва, доктора наук і вчених звань доцента, професора під час зарахування на навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника; ст. 36: Вчена рада … приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання) та Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказами Міністерства освіти і науки України від 5 травня 2015 р. № 504 та від 5 вересня 2022 р. № 784. Порядок визначає таке:

  1. Процедура визнання в Україні документів здійснюється такими компетентними органами з визнання:

1) закладом вищої освіти – з метою зарахування власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво;

2) МОН України – з метою зарахування власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН України про визнання підтверджується право власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається Свідоцтво.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Відповідно до статті ХVI. Ратифікація, прийняття або затвердження Конвенції державами-членами Розділу IV Заключні положення Україна як держава-член ЮНЕСКО прискорити процес ратифікації Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти, ЮНЕСКО.
  2. З метою належної імплементації положень Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти, ЮНЕСКО, необхідно розробити відповідні зміни до нормативно-правового регулювання сфери вищої освіти України та регулювання діяльності компетентних органів з визнання, які відповідно до законів, нормативно-правових актів, політики або практики Конвенції мають оцінювати кваліфікацію та/або приймати рішення про визнання кваліфікацій.

Методологічною основою розроблення таких змін мають стати положення Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти, ЮНЕСКО, та Практичного керівництва з питань визнання. Також, такі зміни мають враховувати такі документи, як Керівництво щодо вимірювання людського капіталу (2016, Європейська економічна комісія ООН), Дорожня карта «Поза межами: нові шляхи переосмислення вищої освіти» («Beyond Limits: New Ways to Reinvent Higher Education»).

  1. Актуалізувати системний розвиток національної системи кваліфікацій, зокрема через прийняття відповідного закону та удосконалення Національної рамки кваліфікацій, враховуючи положення, викладені у Розділі ІІ. Цілі Конвенції, ст. ІІ, п. 4: «Розробити інклюзивну глобальну рамку для справедливого, прозорого, ґрунтовного, послідовного, своєчасного та надійного визнання кваліфікацій вищої освіти» та у статті ХІІІ Національні структури впровадження: «З метою спрощення процесу визнання кваліфікацій вищої освіти, сторони Конвенції зобов’язуються впроваджувати цю Конвенцію через відповідні організації, в тому числі національні інформаційні центри або подібні організації».